основні поняття та їх офіційні тлумачення
Народна медицина - це сума всіх знань і практичних методів (як тих, що можливо пояснити, так і тих, що пояснити неможливо), які застосовуються для діагностики, попередження і усунення порушень фізичної, психічної та соціальної рівноваги і які опираються винятково на практичний досвід і спостереження, що передаються із покоління в покоління як в усній, так і в письмовій формі.
Народний цілитель - людина, яка, на думку свого суспільства, знає способи надання медичної допомоги з використанням рослин, речовин тваринного і мінерального походження та деякі інші методи, що мають в своїй основі соціальні, культурні та релігійні витоки, а також знання, уявлення і вірування, що визнаються членами цього суспільства і стосуються фізичного та соціального благополуччя, причин хвороб і недуг.
Нетрадиційна медицина - це знання та практичні методи народної медицини, які мають певного автора.
Лікар з народної і нетрадиційної медицини (спеціальність офіційно визнана в Україні в 1997 р.) - це спеціаліст з вищою медичною освітою, який має юридичне право надавати первинну багатопрофільну медико-соціальну допомогу населенню із застосуванням методів народної і нетрадиційної медицини.
(Офіційні визначення Всесвітньої організації охорони здоров'я та Міністерства охорони здоров'я України).