Холістична медицина у Львові
Проблеми сучасної медицини
Традиційна медицина
Гомеопатія
Гомотоксикологія
Акупунктура
Інформаційна медицина
Психотерапія, Психоаналіз, НЛП
Санологія, Валеологія, Технології здоров'я
Біоритмологія, Хрономедицина
Антропософська медицина
Медичні родзинки
Навчання
Події
Медичні центри
Лікарські товариства
Наші партнери
Консультації
Лікарі
Фотогалерея

Підписка на розсилку
"Як правильно хворіти"

Архів розсилки

Кафедра спортивної медицини і санологїї Київської Академії післядипломної освіти
ім. П. Л. Шупіка

«ВАЛЕОЛОГІЯ:

неминучість Нової Стратегії охорони здоров'я»

Завідуючий кафедрою д.м.н. проф. Апанасенко Г.Л.

Здоров'я України

1- е місце в Європі по смертності від серцево-судинної патології;

1- е місце в світі по темпах депопуляції (1% в рік)

    Феномен прискореного старіння
  • Біологічний вік студентів 20-24 років більше паспортного на 10-15 років.

Епідемія хронічних неінфекційних захворювань виявляється нині у вигляді «полісиндромних станів», коли кожний «вузький» фахівець з повним правом кожному пацієнтові ставить «свій» діагноз. Класична медицина не в змозі справитися з цими станами, що викликають ще одну епідемію – «медикаментозну».

Все більше з'являється даних про нездатність концепції «чинників ризику» вирішити проблему боротьби з неінфекційними захворюваннями. Кардіологи виділяють до 400 чинників ризику розвитку ІХС, однак їх зусилля марні: згідно прогнозу експертів ВООЗ (2005 р.) до 2015 р. смертність від неінфекційних захворювань зросте на 17%.

Де вихід?

Необхідна нова стратегія охорони здоров'я. Цю стратегію пропонує ВАЛЕОЛОГІЯ.

Її суть – відновлення ефективності механізмів здоров'я людини.

ВАЛЕОЛОГІЯ – наука, яка вивчає суть, механізми і прояви здоров'я, методи його діагностики і прогнозування, а також корекцію шляхом оптимізації механізмів здоров'я з метою підвищення його рівня, поліпшення якості життя і соціальної адаптації індивіда.

ПРЕДМЕТ МЕДИЧНОЇ ВАЛЕОЛОГІЇ – індивідуальне здоров'я людини, його механізми, можливості їх корекції.

ОБ'ЄКТ ВАЛЕОЛОГІЇ – людина, що знаходиться у всьому діапазоні здоров'я (здорова, «третій стан», хвора)

    Методологічні основи валеології

  • Валеологія розглядає здоров'я людини як самостійну категорію, суть якої може бути кількісно і якісно охарактеризована прямими показниками. Отже здоров'ям можна “управляти" – формувати, зберігати, зміцнювати.
  • Здоров'я розглядається як більш загальна категорія в порівнянні з передхворобою і хворобою. Передхвороба ("третій стан") і хвороба – окремий випадок здоров'я, коли рівень його знижений або є його дефекти. Основна властивість процесів здоров'я в цих випадках – компенсація патологічного процесу.
  • Між здоров'ям і хворобою виділяють перехідні стани: передхвороба і неманіфестований патологічний процес.
  • Підхід до людини та її здоров'я, що використовується у валеології, – интегративний (системний), холістичний (від holos – цілісний). Методи впливу – переважно немедикаментозні, природні.
  • Розробка теоретичних принципів валеології відповідає задачі формування загальної теорії медицини, що з'єднує філософське осмислення суті здоров'я, хвороби і перехідних станів.
  • Основні Положення Стратегії Здоров'я:

  • Здоров'я людини залежить від його способу (стилю життя), який в свою чергу залежить від способу думок. Спосіб думок – продукт міри духовності.
  • Найважливіші заходи, що дозволяють зберегти здоров'я і попередити виникнення хвороби це ті, які здійснюються самою людиною.
  • Алгоритм поведінки людини визначається формулою:

    Я знаю – Я хочу – Я можу – Я роблю

    Таким чином, мова йде про зміну поведінкових реакцій індивіда, формування «самозберігаючої» поведінки

    Людина сама повинна нести відповідальність за своє здоров'я!

  • Навіть просвіта пацієнта, його «валеологічна» освіченість виявилися більш ефективними, якщо оцінювати кінцевий результат, чим найсучасніші лікувально-діагностичні процедури.
  • Важливим для теорії і практики охорони здоров'я представляється розмежування понять «профілактична медицина» і «оздоровча медицина»
  • Якщо перша направлена на боротьбу з шкідливими чинниками, що підлягають усуненню, то друга на пошук і застосування методів стимулювання механізмів здоров'я людини.

      У основі «оздоровчої медицини» лежить «управління» здоров'ям індивіда:

  • Аналіз інформації про стан керованого об'єкта (рівень здоров'я)
  • Формування керуючих дій (оздоровчих програм)
  • Реалізація програм
  • Оцінка їх адекватності і ефективності
  • МЕТА – досягнення «безпечного» рівня здоров'я – наукової основи первинної профілактики захворювань неінфекційного характеру


    • Індекс маси тіла: Маса, кг/зріст, м2
    • Життєвий індекс: ЖЄЛ, мл/маса, кг
    • Силовий індекс: Динамометрія, кг/маса, кг (%)
    • Подвійне множення: ЧСС*АТ сист./100
    • Час відновлення ЧСС після 20 присідання за 30 сек. (сек.)

    Всі показники ранжировані.
    Кожному рангу надана
    бальна оцінка

     

    Виділяються 5 рівнів здоров’я:

    • низький
    • нижче середнього
    • середній
    • вище середнього
    • високий

    • Стан здоров'я індивіда доцільно оцінювати з використанням 2-х діагностичних моделей – визначення рівня здоров'я і клінічний діагноз у відповідності з МКБ-10

    При цьому, фізіологічна (статистична) «норма» не може бути критерієм здоров'я.

      Валеологія розглядає людину як складну систему, що складається з 3-х ієрархічних рівнів:

    • Фізичного
    • Психічного
    • Духовного

    Саме духовний аспект є таким, що визначає формування психічного і фізичного здоров'я. Ця категорія важко піддається науковому аналізу, але має надзвичайне значення в формуванні суспільного і індивідуального здоров'я

    ***************************************

    Концепція державної програми

    «Протидія депопуляции в Україні».

    Її особливість у тому, що вперше в міжнародній практиці пропонується система оздоровлення населення, а не надання допомоги хворим.

    Основні розділи програми

    1.       Формування нових цінностей і установок суспільства, нового відношення до збереження і зміцнення здоров'я.

    2.       Формування особистої мотивації до збереження і зміцнення здоров'я у різних груп населення.

    3.       Створення і впровадження системи виховання і навчання здоров'ю різних груп населення.

    4.       Фізичне виховання різних груп населення.

    5.       Лікувально-оздоровче, дитяче і лікувальне харчування.

    6.       Забезпечення моніторинга індивідуального здоров'я, а також індивідуальних рекомендацій по його збереженню і зміцненню.

    7.       Створення матеріально-технічної бази для реалізації цих рекомендацій.

    8.       Забезпечення оптимальних санітарно-гігієнічних умов в зонах рекреации і активного відпочинку населення.

    9.       Підготовка кадрового потенціалу.

    10.   Розробка системи збору та обробки інформації про реалізацію Програми та її ефективність.

    11.   Структура управління загальнодержавною системою збереження і зміцнення здоров'я різних груп населення. Між- та внутрісекторальна співпраця.

    12.   Наукове забезпечення. Інновації.

    13.   Фінансування.

    14.   Законодавче і нормативно-правове забезпечення.

    15.   Залучення Церкви до розв'язання проблеми формування Здорового Способу Життя.

     




     Олександр Задорожний, дизайн Дмитро Шутко.
    Ukrainian Russian