Холістична медицина у Львові
Я К   П Р А В И Л Ь Н О   Х В О Р І Т И
Випуск 02_1
Лікар лікує
Продовження

Пацієнт на прийомі у отолярінголога.
Лікар оглянувши його, повідомляє: у вас все гаразд, ви здорові.
- Але як же так - обурюється пацієнт - адже проктолог сказав,
що в мене геморой! А ви стверджуєте, що я здоровий.
- Ну, це дивлячись з якого боку подивитися - відповідає лікар.

Про вузьку спеціалізацію в медицині.

 

Кожний хворий індивідуум повинен вирішити для себе питання: якого характеру у нього захворювання і до якого фахівця необхідно звернутися для того, щоб розв'язання його проблем було оптимальним. Як видно з наведеної вище інформації, питання це далеко не просте, і відповідь на нього не завжди є очевидною. Кожний, хто мав досить серйозні проблеми із здоров'ям, може привести як приклад опис своїх поневірянь, пов'язаних з процесом діагностики і лікування свого захворювання, і тих проблем, що виникли в зв'язку з вибором лікуючого лікаря, призначенням і придбанням ліків.

Лікарська діяльність сформована як результат потреби в лікуванні, що виникає при "утрудненні свободи життя" зумовленого порушенням здоров'я. Тому метою такої діяльності є виправити порушення, що з'явилися і відновити попередню рівновагу. Але часто так буває, що і для лікаря лікувати також означає сприймати хворобу як заваду, прикре непорозуміння, перешкоду, помилку природи і спробувати в будь-який спосіб позбутися її. Звідси і дії лікарів нерідко бувають скеровані на те, що лежить на поверхні, не вдаючись глибоко в суть того, що відбувається. Тим більше, що пацієнт жадає пошвидше отримати від лікування позитивний результат, а лікар може бути схильний догодити йому, особливо, коли взаємовідносини між лікарем і пацієнтом зумовлені грошовим інтересом.

Споживче відношення пацієнта до лікаря з одного боку, і бажання лікаря догодити пацієнту з іншого може сприяти тому, що істинні інтереси пацієнта, які полягають у відновленні здоров'я, як кінцевої мети, а не в самому процесі лікування хвороби, будуть проігноровані.

Проблеми стосунків лікаря і пацієнта існують в будь-якій державі, незалежно від економічного рівня і політичного устрою суспільства. Твердження про те, що в розвинених державах західного світу проблеми здоров'я вирішуються легко і невимушено і сучасна медицина робить чудеса – не що інше як міф. Наприклад, всі зусилля скеровані на лікування багатьох хронічних захворювань в Америці і Європі незважаючи на високу технічну досконалість і прекрасну фармацевтичну базу зводяться, в кінцевому результаті, до того, що пацієнт потрапляє на операційний стіл і лікувальний процес являє собою конвеєр, що починається в кабінеті терапевта і завершується в кінцевому результаті післяопераційною палатою.

Взаємовідношення лікар – пацієнт в рамках традиційної хіміко-фармацевтичної медицини в кінцевому результаті в більшості випадків зводиться до взаємовідношення лікар – пацієнт – ліки. Якщо оцінювати ліки за принципом впливу, то їх можна розділити на чотири групи:

    • Замісна дія - заміна відсутньої речовини.
    • Компенсаторна - компенсація дефектної системи.
    • Подавляюча (супресорна) - придушення небажаної або надмірної реакції.
    • Регуляторна - регулювання протіканням хворобливого процесу.

Основні напрями фармакологічних досліджень сконцентровані сьогодні на лікарських препаратах, ефект яких на симптоми або медичні показники (аналізи) може бути легко зареєстрований. У рамках такого підходу були розроблені могутні ліки проти лихоманки, проти запалення, проти кашлю, проти високого артеріального тиску, проти безсоння, проти діареї (поносу), проти закрепу і т.д. і т.п.

У результаті традиційна хіміко-фармацевтична терапія (лікування) стала головним чином симптоматичною, звузивши свою дію до знищення індивідуальних симптомів захворювання. Така терапія не враховує того, що більшість симптомів являють собою сигнали тривоги, що виникають в гармонійній структурі людського організму. Симптоми, як правило, є кінцевими ланками довгого ланцюга, початок якого часто лежить значно глибше – в процесах вельми видалених від видимих симптомів. І, в свою чергу, таке лікування може покласти початок нового патологічного ланцюга, який в кінцевому результаті приведе організм до більш важкого стану або навіть до загибелі. Але при такому поверхневому, симптоматичному підході цей результат віддалений швидше за все не буде пов'язаний з проведеним лікуванням.

Одна моя знайома дуже тішилася, коли лікар призначив її маленькій дитині мазь від ексудативного діатезу. Мазь діяла блискавично – кожний раз, коли хвороба загострювалась – вона мастила маззю. В п'ятирічному віці дитина померла від онкологічного захворювання. Можна заперечувати зв'язок між використанням мазі і розвитком раку, але ще майже 200 років тому батько гомеопатії Самуїл Ганеман в своїй праці "Хронічні захворювання" писав, що ні в якому разі не можна лікувати шкіряні прояви зовнішніми засобами – це може перевести хворобу на більш глибокий рівень і в кінцевому результаті приведе хворого до загибелі. В книзі приведено десятки свідчень лікарів того часу, що підтверджували це. На жаль і досі медики ігнорують це попередження.

Проблема обгрунтування вибору необхідних ліків, його вартості, необхідність попередження небажаних наслідків лікування – так званих побічних ефектів і ускладнень застосування лікарської терапії є однією з ключових в тріаді лікар – хворий – ліки.

Різниця між ліками і іншими споживчими товарами полягає в тому, що у споживача (хворого) не є чітких критеріїв для оцінки якості або навіть корисності ліків, що купуються.

Прийняття рішення багато в чому довірено іншим людям: державним посадовим особам, що займаються контролем якості і фахівцям охорони здоров'я, які оцінюють співвідношення користі і ризику ліків і вибирають препарати для призначення. Пацієнту залишається лише довіритися тому, хто робить призначення або ж рекламі препаратів в ЗМІ*.

* жарознижуючий препарат "Панадол", що довгий час рекламувався на українському телебаченні за, нібито, рекомендацією Асоціації педіатрів України (цікаво - чи існує насправді така Асоціація?) за даними медичної служби Великобританії свого часу був причиною 10% загальної кількості пересадок печінки внаслідок цирозу.

У кожній країні світу, будь вона багатою або бідною, належне використання медикаментів залежить від чотирьох "дійових осіб": споживачів; фахівців охорони здоров'я, особливо лікарів, медичних сестер і фармацевтів; посадових осіб в уряді і страхових групах; і від фармацевтичної промисловості.

Фармацевтична промисловість діє точно так само, як і інші виробники споживчих товарів. Її мета - розробити продукти, продати їх як можна більше і отримати достатній прибуток для розширення своєї діяльності. Як і інші галузі промисловості, фармацевтична промисловість повинна постійно пристосовуватися до стримуючих чинників ринку, які визначають троє інших "дійових осіб": це тенденції в думках і перевагах споживачів; сумлінність і незалежність фахівців охорони здоров'я; і правила, встановлені державою.

Оскільки в фармацевтичній промисловості існує жорстка конкуренція, в рекламі своїх продуктів фірми акцентують позитивні сторони і в мінімальній мірі згадують негативні аспекти, як і переваги продукції своїх конкурентів. (Більш детально про це можна прочитати в статтях "Як фармкомпанії роблять нас хворими" і "Маніпуляції фарміндустрії", розміщених на сайті "Холістична медицина у Львові"). Тому такою важливою є роль інших "дійових осіб" для забезпечення збалансованої і точної інформації про ліки.

Відповіді на наступні питання визначають наскільки раціонально використовуються ліки в суспільстві:

    1. Чи завжди засоби масової інформації професійно виконують свою роль просвітника?
    2. Чи мають фахівці охорони здоров'я доступ до джерел ретельно перевіреної, порівняльної і об'єктивної інформації по медикаменти, адаптованої стосовно до їх конкретних потреб?
    3. Чи завжди призначення лікаря зумовлені виключно інтересами пацієнта, а не спровоковані матеріальним зацікавленням лікаря при призначенні тих або інших ліків, тим більше що факти такої стимуляції з сторони фармкомпаній мали і напевно мають місце.
    4. Чи створили урядові органи особливі структури, що дозволяють їм розповсюджувати інформацію з питань охорони здоров'я, не покладаючись на промисловість; особливо це відноситься до інформації про несприятливі дії, рівні споживання, а також про результати досліджень, які промисловість представляє з метою отримати схвалення якого-небудь препарату?

Порядність лікаря у великій мірі визначається тим, наскільки він дотримується наступних рекомендацій ВООЗ:

ПРАВИЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ЛІКІВ

  • Призначай тільки тоді, коли користь від ліків переважає ризик його застосування.
  • При незначних розладах або порушеннях, що не вимагають спеціальної терапії, краще використати немедикаментозне лікування або взагалі дати їм можливість пройти самим.
  • Якщо є сумніви, краще не піддавати пацієнта ризику небажаного впливу медикаменту.
  • Обговори з пацієнтом всі аспекти лікування і призначай ліки тільки в тому випадку, якщо пацієнт збирається його приймати.
  • Не призначай засобу, ефективність якого не доведена.
  • У випадках, коли декілька ліків є рівними за ефективністю, безпекою і зручністю застосування, призначай найдешевші.
  • Призначай на самий короткий період, який показаний клінічно.
  • Призначай ліки під непатентованим найменуванням.
  • Тримай призначення під спостереженням.

З іншого боку пацієнтам слід самим контролювати те, що відбувається. Якщо більше задумуватися над тим, як і від чого вас лікують, це буде краще для всіх.

Ліки можуть сприяти лікуванню захворювання, або полегшувати симптоми. Однак ліки не завжди необхідні, і не є єдиним засобом для досягнення доброго здоров'я. Вони можуть і завдати шкоди, особливо якщо ви приймаєте неправильні ліки, неправильну комбінацію ліків, невідповідну дозу, не дотримуєте правильний режим і схему прийому ліків, або схема прийому ліків вам не підходить...

Ліки – це хімічна речовина плюс інформація про те, як їх застосовувати. Належне призначення ліків включає в себе бесіду лікаря з людиною, яка ці ліки буде приймати. Наступні питання можуть послужити як контрольні.

ДВАНАДЦЯТЬ ЗАПИТАНЬ ДО ЛІКАРЯ

1. Яка назва цього ліку і які його активні компоненти? Якщо ці ліки з фірмовою назвою, чи є більш дешеві непатентовані препарати?

2. Чи приймати мені ці ліки, якщо я вагітна, годую грудьми або планую вагітність?

3. Як діють ці ліки? Чи вилікують вони мене чи тільки лише полегшать симптоми?

4. Коли і як мені потрібно їх приймати?

5. Як я можу дізнатися, що ліки діють? Що мені робити, якщо ліки не діють?

6. Як довго мені потрібно їх приймати? Якщо мені стане краще, чи можу я припинити їх прийом?

7. Які найбільш поширені побічні дії цих ліків? Чи мають вони якісь серйозні побічні дії, що рідко зустрічаються? Що мені робити, якщо я помічу побічні дії?

8. Що мені робити, якщо я забуду прийняти ліки один або декілька разів?

9. Чи можу я приймати ці ліки одночасно з іншими? Чи можу я пити алкогольні напої? Чи є якісь продукти, які мені потрібно уникати? Чи можу я керувати машиною?

10. Чи можна попасти в залежність до цих ліків?

11. Що буде, якщо я вирішу не приймати ці ліки?

12. Які існують інші методи лікування, альтернативні лікарському?

Отримавши на всі питання вичерпні відповіді, ви можете ухвалити рішення про необхідність прийому або відмови від рекомендованих ліків.

На тему "Лікар - лікує" можна говорити багато і не можливо в одному випуску розсилки охопити всі аспекти цієї теми, та і мета така не стоїть. Головний принцип медицини свідчить: "no nocere" - не зашкодь, це насамперед стосується діяльності лікаря, але і пацієнт також повинен пам'ятати про цей принцип і не шкодити собі необдуманими вчинками і рішеннями. Тому ніколи не треба впадати в крайності типу: всі лікарі дурні і костолами, отже краще до них не звертатися; або, навпаки, сліпо і беззаперечно виконувати всі рекомендації лікаря. Треба дотримуватися "золотої середини": в гострих випадках, коли гаяння часу "смерті подібно" – відразу звертайтеся до лікаря, час тягнути не варто. Якщо ж поспіху немає, то відповідальність за власне зцілення можна прийняти на свої плечі. Відповідальність за прийняття рішення: як лікуватися, якому напряму медицини віддати перевагу, якому лікареві довіритися. І в залежності від цього рішення лікар може бути другом і слугою, а може і стати покаранням.

У наступному випуску розсилки ми поговоримо про цілющі сили організму.


P.S. Практика свідчить, що одна і та сама інформація по-різному сприймається різними людьми. Тому, якщо щось є не зрозумілим – питайте, постараюся відповісти на всі запитання, зрозуміло, на ті, що стосуються даної теми.


Попередження: знання, отримані при читанні цієї розсилки, вимагають від того, хто їх засвоїв, повної відповідальності за своє здоров'я! :(

Пам'ятайте – здоров'я не можна купити, ним можна тільки розплатитися!
Хоча... гроші зароблені за порадами журналу Своєї Справи "РЕЗУЛЬТАТ" для здоров'я будуть лише на користь!

Олександр Задорожний zador@org.lviv.net

Зміст

Назад

Продовження

ВІДПРАВТЕ СВОЇМ ДРУЗЯМ.
Підписка на розсилку "Як правильно хворіти"
Українською мовою
Російською мовою
E-mail:

E-mail:

Наш діловий партнер - журнал "РЕЗУЛЬТАТ"
журнал про те, як покинути роботу і створити Свою Справу з нуля,
не без користі для здоров'я.


Проблеми сучасної медицини | | Традиційна медицина | | Гомеопатія | | Гомотоксикологія | | Акупунктура | | Інформаційна медицина | | Психотерапія, Психоаналіз, НЛП | | Санологія, Валеологія, Технології здоров'я | | Біоритмологія, Хрономедицина | | Антропософська медицина | | Медичні родзинки | | Навчання | | Події | | Медичні центри | | Лікарські товариства | | Наші партнери | | Консультації | | Лікарі | | Фотогалерея |

 Олександр Задорожний, дизайн Дмитро Шутко.
Ukrainian Russian